Представлено результати розробки та експериментальної реалізації оптичної системи для генерації кільцевого (порожнистого) лазерного пучка, призначеного для оптичних пінцетів. Такий пучок характеризується мінімальною інтенсивністю вздовж осі та підвищеною інтенсивністю на периферії, що формує потенціальну яму в центрі та забезпечує стабільне утримання мікрочастинок. У ході експерименту визначено поперечний розподіл інтенсивності лазерного випромінювання з довжинами хвиль 1064 нм та 532 нм шляхом сканування пучка з кроком 0.1 мм. Виявлений локальний мінімум у центрі підтверджує формування кільцевої структури та потенціальної ями. Встановлено, що потужність наявних лазерних джерел є недостатньою для стабільного утримання частинок в оптичній пастці, що зумовлює необхідність використання потужнішого випромінювача, наприклад, аргонового лазера. Отримані результати можуть застосовуватися для оптимізації параметрів оптичних пасток і вдосконалення схем оптичного пінцета.

We study steady-state phonon heat transport in a sub-micron silicon thin film, where the phonon mean free path is comparable to the film thickness and the effective thermal conductivity becomes size-dependent. The two-dimensional in-plane phonon Boltzmann transport equation (BTE) is solved by a physics-informed neural network (PINN) in its linearised form, with spectral resolution over wave number and three phonon branches (two TA, one LA). We compare four backbones — a plain multilayer perceptron (MLP), an MLP whose every input is augmented with Fourier features, a variant in which Fourier features are applied only to the spatial coordinates, and PirateNet with adaptive gated residual blocks — across film thicknesses from 10 nm to 100 𝜇m, i.e. Knudsen numbers Kn= 𝜆/ℓ ranging from the ballistic regime (Kn≫1) to the diffusive regime (Kn≪1). The MLP and PirateNet reproduce the Fuchs–Sondheimer suppression of the effective thermal conductivity, and PirateNet attains the smallest boundary-condition residuals. Both Fourier variants instead collapse to an unphysical trivial solution with zero heat flux, even though their loss values are several orders of magnitude lower than those of the physical solutions. This finding indicates that the spectral bias of an MLP acts as an implicit regulariser for the PINN: removing it without additional explicit regularisers makes training collapse.

У роботі досліджено фізико-хімічні закономірності формування нанокомпозитних гідрогелів на основі взаємопроникаючих полімерних сіток полівінілового спирту (ПВС) та гіалуронової кислоти (ГК). Особливу увагу приділено впливу наночастинок оксиду цинку на процеси структуроутворення, мікрофазового розділення та формування топології поверхні. Показано, що поєднання напівкристалічної структури ПВС та біополімерної природи ГК забезпечує формування стабільної сітки з розвиненою системою водневих зв’язків. Введення наночастинок призводить до зміни локальної щільності зшивання та впливає на параметри набрякання і механічні характеристики матеріалу. Для дослідження структури та властивостей гідрогелів використано комплекс експериментальних методів, зокрема диференціальну скануючу калориметрію (DSC), термогравіметричний аналіз (TGA) та атомно-силову мікроскопію (AFM). Отримані результати свідчать про можливість цілеспрямованого керування морфологією та властивостями нанокомпозитних гідрогелів шляхом варіювання складу та умов формування. Розроблені матеріали можуть бути використані у біомедичних застосуваннях.

У роботі досліджено формування лазерно-індукованих періодичних поверхневих структур (LIPSS) на молібденових дзеркалах під дією імпульсного лазерного випромінювання в різних середовищах. Показано, що зміна середовища суттєво впливає на морфологію та ступінь впорядкованості поверхневого рельєфу, а також на характер модифікації дзеркальної поверхні.

У роботі виконано чисельне моделювання електричних та оптичних характеристик світлодіодної структури InGaN/GaN з однією квантовою ямою з використанням програмного пакету ddcc₁d. Досліджено вплив вмісту індію (12–23%) та ширини квантової ями (1.7–2.7 нм) на вольт-амперні характеристики, внутрішню квантову ефективність і спектри випромінювання. Показано, що зі збільшенням вмісту індію максимум внутрішньої квантової ефективності зміщується в область меншої щільності струму, при цьому спостерігається зростання напруги ввімкнення світлодіода та зміщення спектра випромінювання в довгохвильову область. Зменшення ширини квантової ями призводить до зміщення максимуму внутрішньої квантової ефективності в область більшої щільності струму, зниження напруги ввімкнення світлодіода та зміщення спектра випромінювання в короткохвильову область. Для ширини ями в 1.7-2 нм спостерігається більш раннє зростання внутрішньої квантової ефективності в області малих струмів порівняно зі структурами з ямою шириною 2.6 нм. На збільшення ширини квантової ями встановлено обмеження, пов’язане зі збіжністю розрахунків використовуваного пакету для даної структури.

В роботі розглядається проблема забезпечення високої точності вимірювання часу та прискорення в автоматизованих лабораторних комплексах з механіки для дослідження коливань маятника. Проведено порівняльний аналіз класичних 8-бітних апаратних платформ та продуктивних 32-бітних архітектур з точки зору швидкодії обробки апаратних переривань від оптичних датчиків. Досліджено вплив розрядності вбудованих таймерів та апаратних затримок мікроконтролера на кінцеву похибку розрахунку фізичних величин. Обґрунтовано апаратні критерії вибору елементної бази для мінімізації метрологічних похибок під час високоточної реєстрації механічних рухів.

У даній роботі досліджено можливості методу молекулярної динаміки (МД) для визначення пружних констант (еластиних коефіцієнтів) та теплопровідності кубічного карбіду кремнію (3C-SiC) за допомогою програмного пакету LAMMPS. Проведено аналіз впливу міжатомних потенціалів, а саме: Терсоффа, Вашишта, та ММВА (метод модифікованого вбудованого атому) на результат моделювання. Показано, що метод молекулярної динаміки може бути ефективним інструментом для прогнозування фізичних властивостей карбіду кремнію, який широко застосовується в електроніці та високотемпературних пристроях.

A theoretical study of dipole–exchange spin waves in a conducting ferromagnetic nanotube subjected to a longitudinal temperature gradient is presented. The temperature gradient generates an electric current via the Seebeck effect, which becomes spin-polarized in the ferromagnet and produces a spin-transfer torque acting on the magnetization. The magnetization dynamics is described within the Landau–Lifshitz–Gilbert equation augmented by the Zhang–Li torque terms corresponding to adiabatic and nonadiabatic spin transport. An analytical dispersion relation for spin waves in a thin-walled nanotube with uniaxial anisotropy is derived. It is shown that the thermoelectrically induced spin-polarized current causes a Doppler-like shift of the spin-wave spectrum and modifies the effective damping. A critical temperature gradient at which spin-wave generation starts is obtained.

Розроблено експериментальну установку для формування дуального PLA-філаменту, придатного для FDM-друку з одним екструдером. Проведено механічні випробування та мікроструктурний аналіз, які виявили наявність дефектів і підвищену морфологічну неоднорідність у двокомпонентних зразках. Показано, що нестабільність діаметра філаменту та процесу намотування призводить до варіацій геометрії доріжок, погіршення міжшарової адгезії та зниження міцності. Встановлено зв’язок між параметрами формування, мікроструктурою та механічними властивостями матеріалу. Окреслено шляхи підвищення якості філаменту шляхом стабілізації процесу його виготовлення.

В даній роботі розглянуто основні принципи роботи діелектричниз лінз для антенних систем СВЧ-діапазону. Пояснена основна фізика їх роботи. Розглянуті основні варіанти їх виконання та варіанти реалізації за допомгою FMD-дркуку. Продемонстрований змодельований прототип лінзи для частоти 4 ГГц.

У статті розглянуто побудову імітаційної моделі машини Атвуда в середовищі MATLAB&Simulink для дослідження прямолінійного руху тіл у полі тяжіння. Описано фізичні основи, математичну модель та її реалізацію у вигляді блок-схеми Simulink. Отримано результати залежності координати, швидкості та прискорення тягарця від часу.

Ми подаємо узгоджений аналіз пружного електрон-дейтронного розсіяння, який поєднує скейлінг пертурбативної квантової хромодинаміки (КХД), структуру амплітуд за спіральністю та феноменологічні параметризації форм-факторів дейтрона. Особливу увагу приділено ролі логарифмічних поправок, що визначаються аномальними розмірностями шестикваркових операторів, а також внеску двофотонного обміну. Досліджено три класи параметризацій, які відповідають різним динамічним режимам: доасимптотичному домінуванню валентних кварків, ефективному врахуванню внесків вищих твістів та модифікованій логарифмічній еволюції. Виконано глобальну підгонку до світових експериментальних даних для структурних функцій A(Q²) і B(Q²) із використанням комбінованої стратегії глобальної та локальної мінімізації. Показано, що найкращий опис даних досягається в рамках параметризації, яка враховує доасимптотичну логарифмічну поведінку та корельовану динаміку валентних кварків, що приводить до істотного покращення значення 𝜒² порівняно з альтернативними моделями. Натомість параметризації, засновані на простих пропагатороподібних структурах або модифікованому логарифмічному скейлінгу, не забезпечують додаткового покращення. Отримані результати свідчать, що доступна на сьогодні область переданих імпульсів відповідає перехідному режиму між адронним та кварк-глюонним описами. У цьому режимі домінують амплітуди зі збереженням спіральності, тоді як асимптотична поведінка КХД ще не реалізується повною мірою. Це вказує на суттєву роль нетривіальних багатокваркових кореляцій, узгоджених із появою конфігурацій «прихованого кольору» у короткодистанційній структурі дейтрона.

Точна інфрачервона термометрія потребує знання просторового розподілу емісивності поверхні, що зазвичай невідомо. У роботі запропоновано використання фізично-інформованої нейронної мережі для одночасного відновлення полів температури T(x,y),𝜀(x,y) та коефіцієнта відбиття 𝜌(x,y) за єдиним інфрачервоним знімком без калібрування камери. Мережа навчається лише за законом Стефана-Больцмана на синтезованих даних із набору FLAME 3. Показано, що через принципову неєдиність оберненої задачі повнозв’язна архітектура не розділяє внески температури й емісивності: температурні поля розмиті, а емісивність відтворює апріорний RGB-розподіл.

У роботі виконано комплексне теоретичне, методом матриць розсіяння, та експериментальне дослідження оптичних властивостей метало‑діелектричних багатошарових наноструктур на основі дзеркал Брэгга SiO₂/Ta₂O₅ з ультратонкими прошарками хрому. Проаналізовано вплив геометричних параметрів структури, зокрема товщини металевого шару Cr та початкового діелектричного шару, на умови збудження резонансів Фано та оптичних станів Тамма у конфігураціях смугових (PBF) і режекторних (SBF) фільтрів. Показано, щ о введення нанометричних прошарків хрому призводить до формування вузьких зон поглинання у спектрах відбиття, зумовлених локалізацією електромагнітного поля на межі розділу середовищ та гібридизацією резонансних мод. Чисельні розрахунки підтверджено експериментальними спектральними та кутовими вимірюваннями, які продемонстрували високу стабільність і прогностичну точність застосованого S‑матричного алгоритму. Встановлено, що розроблені наноструктури характеризуються високою кутовою селективністю та добротністю резонансів, що відкриває можливості їх використання як ефективних елементів внутрішньорезонаторного керування спектральними та просторовими характеристиками лазерного випромінювання.

У роботі проаналізовано недоліки класичної методики вимірювання прискорення вільного падіння за допомогою машини Атвуда. Запропоновано спосіб модернізації установки на базі платформи Arduino з використанням інфрачервоних датчиків, що дозволяє мінімізувати вплив людського фактору та підвищити точність експериментальних даних.

У роботі представлено технічну документацію програмно-апаратного комплексу DualCam, як універсального кросс-платформного програмного забезпечення. Описано схему установки, на якій проводилось тестування програмного забезпечення та виконувались заміри. Проведено огляд інструментів програми, таких як: налаштування установки(фокусування, підсилення, витримка); зведення камер методом афінного вирівнювання (ЕСС), або ручним методом по осях (6-DOF); робота з шумом, де було розібрано статистичну природу шума на прикладі CMOS-сенсора, та методи їх просторово-часового придушення (ЕМА, MOG2, FusionCam, Bilateral Filter). Також оглянуто диференціальний аналіз із пороговим шумозаглушенням і нормалізацією, як інструмент візуалізації поляризаційних аномалій у режимі реального часу

Подано компактну аналітичну схему опису ультращільної адронної матерії, яка поєднує багатокомпонентний опис типу ван дер Ваальса (vdW) з температурно-залежними ефективними ступенями вільності. Хоча формалізм vdW добре відтворює взаємодії за скінченної густини, у стандартному вигляді він не може описати термодинаміку решіткової КХД, оскільки використовує фіксовану виродженість. Показано, що узгоджений опис рівняння стану потребує температурно-залежної виродженості g(T) та ефективного хімічного потенціалу 𝜇(T). У межах цього підходу трейсова аномалія (слід тензора енергії-імпульсу), тобто міра неконформності тензора енергії-імпульсу, нормована на T⁴, природно відтворюється разом із її піковою структурою поблизу області кросоверу. Продемонстровано, що взаємодія швидкого зростання числа ступенів вільності та пригнічення ефективного хімічного потенціалу дає простий фізичний механізм КХД-переходу. Наближення ефективного хімічного потенціалу є найбільш природним для баріонно-збагаченої матерії, тоді як для мезонного сектору потрібен окремий динамічний опис ступенів вільності.

We develop a unified description of dense fermionic matter that consistently incorporates Pauli degeneracy, interaction effects, and pairing correlations. The condition that the temperature is much smaller than the Fermi energy leads to a natural separation between Sommerfeld, Fermi-liquid, and pairing regimes, and how these contributions enter the equation of state. The resulting EOS is applied to the Tolman–Oppenheimer–Volkoff equations to analyze neutron-star structure. We demonstrate that Pauli degeneracy provides the dominant pressure, interactions determine the stiffness of the EOS, and pairing correlations produce subleading but potentially significant corrections, especially in quark matter. Implications for mass–radius constraints and modern observations are discussed.

У роботі досліджено структуру та властивості кріогелевих матеріалів на основі полівінілового спирту (ПВС), поліглутамінової кислоти (ПГК) та оксиду срібла. Кріогелі отримували методом циклічного заморожування-розморожування, що забезпечує формування фізично зшитої пористої структури полімерної матриці. Додавання поліглутамінової кислоти сприяє процесу відновлення цілісності тканин, тоді як введення наночастинок оксиду срібла створює антимікробну дію.

Робота присвячена розгляду наявних досягнень в напряму біополімерних гідрогелів . Обговорення їх особливостей, методів зшивання та впливу компонентного складу на фізико-хімічні та біологічні властивості. Показано, що поєднання синтетичного та природного полімерів із неорганічним антимікробним агентом дозволяє отримати функціональні матеріали з покращеними експлуатаційними характеристиками, які здатні підтримувати вологе середовище, пригнічувати розвиток мікрофлори та стимулювати загоєння ран. На основі, отриманих результатів, запропоновано створення нового біополімерного гідрогелю.

У процесі проведення досліджень сформовано серію гідрогелевих композитів на основі полівінілового спирту (ПВС), альгінової кислоти та наночастинок оксиду срібла для потенційного використання як ранових покриттів. Зразки отримували методом фізичного зшивання шляхом заморожування–розморожування (freeze–thaw). Для формування композитів використовували сіль AgNO3, що вводили до полімерної системи ПВС–альгінова кислота з подальшим відновленням і утворенням наночастинок Ag2O у діапазоні концентрацій (0,01–1 %). Розглянуто особливості формування, досліджено структуру та властивості отриманих зразків. Встановлено, що поєднання ПВС, альгінової кислоти та Ag2O забезпечує перспективні сорбційні та антимікробні властивості отриманих матеріалів.

Представлено результати експериментального визначення механізмів підвищення енергоефективності термомеханічної деформації алюмінію під дією імпульсно-періодичного наносекундного лазерного випромінювання із середньою потужністю 12.4–16.2 Вт та частотою 20–60 кГц. Ефективність процесу оцінювалася за часом досягнення заданої величини деформації. Виявлено два режими деформаційного відгуку залежно від параметрів випромінювання. У допороговому режимі плавлення при потужностях 12.4–14.5 Вт деформація визначається кумулятивним нагріванням і практично не залежить від частоти імпульсів. У діапазоні 15.4–16.2 Вт зниження частоти разом зі збільшенням енергії імпульсу значно скорочує час деформації за незмінної середньої потужності. Аналіз отриманих даних показує, що прискорення деформації зумовлене циклічними фазовими перетвореннями у приповерхневому шарі алюмінію. Періодичні процеси плавлення та рекристалізації сприяють інтенсифікації теплоперенесення вглиб матеріалу, що підвищує ефективність використання підведеної енергії без збільшення її середнього значення.

У роботі досліджено спільний вплив інтенсивності турбулентності основного потоку (Tu = 1; 5; 10 %) та часткового блокування отворів видуву охолоджувача (h/d = 0; 0,5; 1,0) на ефективність плівкового охолодження плоскої поверхні за температурних умов, наближених до реальних умов експлуатації ГТУ. Чисельне моделювання виконано в ANSYS CFX 2019 R2 із застосуванням SST-моделі турбулентності для значень параметра вдуву m = 0,4; 0,6; 0,8; 1,0. Встановлено інверсійний характер впливу турбулентності: при h/d = 0 та m = 0,4 зростання Tu від 1 до 10 % знижує усереднену по ширині ефективність у дальньому полі (x/d = 15) на 4 — 13 %, тоді як при m ≥0,8 та частковому блокуванні зростання Tu її підвищує: до +41 % локально та +27 % інтегрально (при m = 1,0, h/d = 1,0). Ефект пояснюється інтенсифікацією турбулентної дифузії та повторним приєднанням відірваного потоку охолоджувача за умов сильного відриву.

Вдосконалення методології топологічної оптимізації є критичним чинником підвищення ефективності проєктування сучасних теплотехнічних систем. У цій роботі на прикладі класичної 2D-тестової задачі (бенчмарка) теплопровідності (задача тепловідведення від об’єму до локального стоку) досліджено фундаментальну проблему методу SIMP (Solid Isotropic Material with Penalization) — високу чутливість до вибору гіперпараметрів штрафування та фільтрації, що неминуче призводить до передчасної збіжності алгоритму в локальних мінімумах. Для подолання цього недоліку запропоновано дворівневу архітектуру мета-оптимізації, де зовнішній баєсівський алгоритм TPE (Tree-structured Parzen Estimator) автономно керує нелінійною динамікою нарощування штрафів у внутрішньому обчислювальному модулі COMSOL Multiphysics. Результати чисельного моделювання доводять, що мета-оптимізатор здатний знаходити неочевидні траєкторії гіперпараметрів, які формують глибоко розгалужені фрактальні мікроструктури. Запропонований підхід перевершив традиційні ручні стратегії налаштування (статичне штрафування, статичну проєкцію та лінійне продовження), забезпечивши зниження цільової функції (середньої температури) на 9.5–26.2% залежно від обраного базового методу. Як додаткова перевага, алгоритм мінімізує необхідність інтуїтивного ручного налаштування обчислювального модуля, роблячи процес об’єктивним. Також у роботі ідентифіковано феномен розриву між математичною моделлю та фізичною реальністю при екстремальних значеннях радіуса фільтра, що визначає напрямок подальших досліджень у бік інтеграції процедури автоматичної валідації геометрії.

Роботу присвячено систематизації та аналізу сучасних рішень у галузі теплового захисту твердопаливних ракетних двигунів (РДТП) на основі огляду актуальних досліджень. Розглянуто теоретичні основи теплообміну та кінетику деградації абляційних матеріалів на основі рівнянь Барца і Арреніуса. Систематизовано дані щодо теплофізичних властивостей еластомерних композитів на основі EPDM і фенольних матриць як основних матеріалів пасивного теплового захисту камери згоряння і сопла, а також проаналізовано вплив армуючих компонентів і модифікаторів матриці на абляційні характеристики. Окремо розглянуто матеріали для неохолоджуваних вузлів сопел — вуглець-вуглецеві композити та ультрависокотемпературні кераміки (UHTCMC), що забезпечують збереження цілісності конструкції при теплових потоках понад 10 МВт/м². Порівняльний аналіз розглянутих матеріалів і підходів до проектування систем теплового захисту (СТЗ) дозволяє визначити раціональні рішення для різних теплових зон РДТП.

У роботі виконано числове моделювання течії робочого тіла малого турбореактивного двигуна (ТРД) з використанням різних геометричних профілів соплового тракту з ежектором та проведено порівняльний аналіз їх впливу на інфрачервону помітність малого ТРД. Отримано поля основних термогазодинамічних параметрів потоку на виході з двигуна для тривимірних моделей сопел у рамках верифікації розрахункової моделі та для різних варіантів профілю сопла. Встановлено, що модифікація профілю сопла малого ТРД у поєднанні з ежектором змінює характеристики вихлопних газів: скорочує довжину теплового факела та зменшує інтенсивність випромінювання у MWIR-діапазоні за умови збереження вихідної тяги.

У статті представлено результати моделювання одноканального паливного елемента з полімерною протонообмінною мембраною у середовищі ANSYS Fluent. Комплексно досліджено вплив ключових експлуатаційних та мікроструктурних параметрів — робочого тиску, температури, пористості газодифузійного шару (GDL) та товщини мембрани — на вольт-амперні характеристики і вихідну потужність комірки. На основі верифікованої математичної моделі визначено оптимальні режими експлуатації та структурні характеристики, що мінімізують омічні й активаційні втрати та забезпечують ефективне управління водним балансом системи.

У статті представлено результати комп’ютерного моделювання плівкового охолодження пласкої поверхні дворядної системи трикутних заглибень при впливі різнонаправленості охолоджувача. Дана задача реалізована за допомогою програмного забезпечення Ansys 2023 R1. Основну увагу приділено порівняльному аналізу розрахунків ефективності, отриманих із застосуванням значень числа m = 1 та зовнішньою турбулентністю t = 1.

У статті досліджується вплив просторової дискретизації на достовірність CFD-розрахунків плівкового охолодження. Об’єктом дослідження виступає плівкове охолодження пласкої поверхні дворядної системи траншей. Для підтвердження коректності моделі виконано валідацію шляхом порівняння інтегральних і локальних характеристик охолодження на трьох розрахункових сітках. Проведений аналіз дозволив визначити сітку, яка забезпечує необхідний баланс між точністю отриманих результатів та обсягом витрачених обчислювальних ресурсів.

У доповіді розглядається проблема захисту інформації від витоку через людський фактор в інформаційних системах організацій. Проаналізовано основні канали витоку даних, що виникають унаслідок дій персоналу, та здійснено їх кількісну оцінку ризиків відповідно до методики ДСТУ ISO/IEC 27005:2023. Здійснено огляд актуальної нормативно-правової бази, обґрунтовано вибір систем запобігання витоку даних (DLP) як основного технічного засобу захисту, а також розглянуто перспективи застосування штучного інтелекту для автоматичної обфускації конфіденційних даних та протидії витоку через зовнішні AI-сервіси.

У роботі досліджено захист ШІМ-каналів керування від навмисних електромагнітних перешкод, здатних інжектувати хибні команди у виконавчі пристрої. Розглянуто механізм впливу випромінювання на сигнальні лінії з передачею даних через тривалість високого рівня імпульсу. Особливу увагу приділено атакам на сервоприводи: зміна t_high спричиняє помилковий кут повороту або блокування штатної команди. Проаналізовано експериментальні сценарії інжекції хибних команд на різних відстанях з використанням індукованої напруги, резонансного підсилення та високочастотного впливу. Показано, що наведені перешкоди змінюють форму ШІМ-сигналу без фізичного підключення до системи. Запропоновано комплекс заходів протидії: екранування, мінімізація довжини трас, зменшення площі струмових петель, оптична передача сигналів та контроль коректності команд. Результати можуть бути використані при проєктуванні стійких каналів керування для вбудованих, робототехнічних і безпілотних систем.

На основі специфікацій batman-adv та оглядових публікацій систематизовано вразливості протоколу, актуальні для mesh-мереж систем управління безпілотними апаратами (БПЛА). Розглянуто три класи загроз: маніпуляцію метрикою маршрутизації — TQ (Transmission Quality) — через параметр hop_penalty, OGM-флуд (Originator Message) як вектор деградації якості обслуговування та топологічну нестійкість при компрометації транзитного вузла. Реалізовано атаку «чорна діра» та OGM-флуд у контрольованому емуляційному середовищі Mininet-WiFi з модулем ядра batman-adv. Виміряно залежність ефективності атаки від відстані атакуючого до маршруту, оцінено вплив OGM-флуду на середню затримку при різній кількості вузлів та визначено час відновлення зв’язності для лінійних і сіткових конфігурацій рою. Розроблено рекомендації щодо захисту.

У роботі розглянуто підхід до зниження інформативності побічних електромагнітних випромінювань та наводок шляхом послідовного адаптивного зашумлення сигналів з використанням методів штучного інтелекту. Запропоновано модель, у якій шумова компонента генерується нейронною мережею з урахуванням структури вхідного сигналу, що дає змогу ускладнити його відновлення у побічному каналі спостереження. Для оцінювання ефективності підходу використано середньоквадратичну похибку, відношення сигнал/шум та коефіцієнт кореляції. Наведено результати серії експериментів для базового сигналу та для невідомих сигналів, які підтверджують здатність моделі не лише модифікувати сигнал, а й частково генералізуватись на інші вхідні дані. Показано, що застосування штучного інтелекту(AI)-зашумлення зменшує домінування виражених спектральних компонентів і знижує придатність сигналу до подальшого аналізу у каналі побічного електромагнітного спостереження.

У роботі досліджено методи виявлення аномалій у кіберфізичних системах (CPS) на прикладі реального промислового датасету SWaT (Secure Water Treatment). Розглянуто класичні алгоритми машинного навчання та глибоку нейронну мережу LSTM Autoencoder. Проведено порівняльний аналіз ефективності моделей для задачі виявлення кібератак у SCADA-середовищі. Отримані результати демонструють перевагу глибоких моделей у задачах аналізу часових рядів.

У доповіді розглядається проблема комплексного забезпечення фізичного та протипожежного захисту інформаційних систем (ІС). Проаналізовано конвергенцію фізичної та кібернетичної безпеки, вплив пожежі на апаратне забезпечення та роль інженерних систем у мінімізації збитків. Здійснено огляд актуальної нормативно-правової бази України (НД ТЗІ, ДБН, ДСТУ EN) та обґрунтовано вибір сучасних технологій виявлення і гасіння пожеж, а також вогнестійких комунікацій для критичної ІТ-інфраструктури.

У роботі розглянуто електромагнітні ін’єкції збоїв (EMFI, від англ. Electromagnetic Fault Injection) як вид активного фізичного впливу на мікроконтролери. Метою роботи є побудова компактної параметричної моделі, яка допомагає оцінити чутливість вбудованої системи до локального електромагнітного імпульсу та показати, як на цей ризик можуть впливати контрзаходи. Запропоновано агрегований показник ризику R_EMFI, який враховує інтенсивність імпульсу, точність його подання в часі, просторову локалізацію, чутливість типу операції, базову стійкість системи та можливість виявити збій. На основі експериментальних даних Moro та співавторів показано, що результат EMFI не є повністю передбачуваним: навіть за однакових умов можуть виникати як правильні, так і різні помилкові значення. Це підтверджує доцільність використання ймовірнісної моделі ризику, яку надалі можна уточнювати за результатами лабораторних випробувань конкретних мікроконтролерів.

У роботi розглянуто застосування попередньої обробки стеганограм з використанням ансамблю SRM-фiльтрiв для підвищення точності локалізації вбудованих повідомлень. Досліджено випадок використання моделей сегментації цифрових зображень на основі пірамідальної архітектури. В якості енкодерів моделей сегментації використано моделі: ResNet, EfficientNet, MobileNetV2; а в якості декодерів: U-Net, LinkNet, FPN та PSPNet. Стеганограми було сформовано за допомогою адаптивних методiв вбудовування повідомлень до зображень-контейнерів HUGO, MG та MiPOD. За результатами дослідження встановлено, що попередня обробка стеганограм ансамблем SRM-фільтрів забезпечує вищі показники точності локалізації стегобітів порівняно з випадком використання окремих фільтрів. Для стеганографічного методу HUGO при рівні вбудування 50% попередня обробка сформованих стеганограм ансамблем SRM-фільтрів забезпечує підвищення значення коефiцiєнта Жаккарда від 33% до 47%. у випадку використання ансамблю SRM-фiльтрiв для стеганографічних методів MG та MiPOD при рівні вбудування 50% значення коефіцієнта Жаккарда становить 47% та 44% відповідно.

У роботі розглянуто стійкість програмної реалізації AES-256-CBC у bootloader-і вбудованої системи до атак побічними каналами на основі вимірювання енергоспоживання. Основну увагу приділено формалізації моделі витоку, аналізу кореляційних залежностей між проміжними станами AES та енергетичними трасами, а також оцінюванню показників Global Success Rate і Partial Guessing Entropy. Показано, що використання криптографічно стійкого алгоритму не гарантує захищеності реалізації, якщо обчислення створюють вимірювані залежності між оброблюваними даними та фізичними характеристиками пристрою. Окремо розглянуто роль синхронізації трас, особливості відновлення раундових ключів AES-256 і складність аналізу вектора ініціалізації в режимі CBC. Результати підкреслюють необхідність урахування побічних каналів під час проектування захищених bootloader-ів для мікроконтролерів.

У тезах стисло викладено запропоновані вдосконалення Security Development Lifecycle для ШІ-асистованої розробки програмного забезпечення. Узагальнено основні ризики такого підходу: генерацію коду з типовими CWE-вразливостями, ефект automation bias у розробників і загрози ланцюжка постачання, зокрема slopsquatting. Показано, що класичні SDL-фреймворки не повною мірою враховують недетермінованість генеративних моделей, потребу в контролі промптів, перевірці залежностей і фіксації походження ШІ-артефактів. Запропоновано модернізацію SDL через фази AI Governance & Prompt Security, Prompt Engineering Gate, Dependency Validation Gate та AI vs AI Audit, а також застосування AIBOM і методології Security-Enhanced Spec-Driven Development. Наведено результати експериментальної перевірки, які демонструють істотне зменшення щільності знахідок статичного аналізу в контрольованому процесі генерації коду.

Ця робота присвячена дослідженню проблеми автоматизації пошуку бінарних вразливостей у нативних бібліотеках Андроїд-застосунків без доступу до вихідного коду. Запропоновано гібридний підхід, що поєднує фазинг сірої скриньки за допомогою AFL++ у режимі Frida та великі мовні моделі для аналізу декомпільованого псевдокоду та генерації обгорток для фазингу. Описано архітектуру та програмну реалізацію системи ALAFS, в якій велика мовна модель за допомогою протоколу MCP керує процесом зворотної розробки, побудови обгорток, розгортання та запуску фазингу на Андроїд-пристрої. Апробація на тестових Андроїд-застосунках підтвердила здатність системи виявляти бінарні вразливості, зокрема у великих та обфускованих бібліотеках, де керований виключно LLM статичний аналіз, вичерпує ліміти контекстного вікна без результату.

Ця робота присвячена розробці підходу до виявлення аномалій у мережевому трафіку критичних систем із використанням спеціалізованих великих мовних моделей (LLM), що має виправити обмеження традиційних сигнатурних та правил-орієнтованих засобів до детектування нових і складних загроз. Запропоновано гібридну архітектуру, де первинна фільтрація трафіку відбувається за допомогою методів класичного ML, а LLM виконує контекстний аналіз підозрілих дій та формує пояснення причин спрацювання й підсумки для аналітика. Наведено узагальнений алгоритм роботи системи, який демонструє потенціал розвитку подібної системи та застосування у галузі кібербезпеки.

Робота присвячена оцінюванню конфігураційних ризиків Active Directory, які можуть створювати передумови для латерального руху APT-актора до критичних ресурсів. Запропоновано графову модель доменного середовища, у якій користувачі, групи, службові облікові записи та критичні ресурси розглядаються як взаємопов’язані об’єкти. Для практичної перевірки моделі розроблено прототип ADAPT Analyzer, який збирає дані з Active Directory через LDAP, визначає ризикові облікові записи, будує потенційні шляхи ескалації та розраховує інтегральний показник ризику. У лабораторному середовищі змодельовано Kerberoasting-ризик для службового облікового запису та шлях латерального руху до групи, що імітує доступ до SCADA-сегмента.

У роботі досліджено підхід до виявлення аномалій трафіку в корпоративних мережах на основі аналізу потокових даних NetFlow та формування статистичного профілю мережної активності (baseline). Реалізовано повний цикл обробки мережного трафіку: збір, агрегація у потоки, класифікація сервісів та формування правил нормальної активності. Методика ґрунтується на підходах Network Traffic Analysis (NTA), де для виявлення підозрілої активності використовуються метадані потоків і поведінкові ознаки мережі ciscoNTA,ibmNetFlow. Проведено експериментальну перевірку методу на основі зібраного набору NetFlow-даних із подальшим виділенням потоків і часових вікон, що мають ознаки відхилення від сформованого baseline як опорного статистичного профілю.

У роботі розглянуто захищеність зовнішнього модуля моніторингу сонячної електростанції, який забезпечує передавання телеметрії від інвертора до хмарної платформи виробника. Такий модуль є проміжною ланкою між локальним енергетичним обладнанням, мережею користувача та зовнішнім сервісом, тому його компрометація може впливати на конфіденційність, цілісність і доступність даних моніторингу. На основі дослідження модуля Growatt Shine WiFi-F Pro та аналізу його мікропрограмного забезпечення визначено ключові ризики, пов’язані з мережевою взаємодією, локальними інтерфейсами, TLS-з’єднанням і механізмом OTA-оновлення.

Робота присвячена автоматизації процесів збору та систематизації розвідданих про кіберзагрози (Cyber Threat Intelligence). Розглянуто теоретичні засади управління розвідданими, принципи графового моделювання загроз за стандартом STIX 2.1 та проведено порівняльний аналіз архітектур платформ MISP і OpenCTI. У ході дослідження було розроблено інтеграційний модуль (конектор) для платформи OpenCTI, який дозволяє збирати дані про атакуючих, жертв та додаткові метадані про об’єкти атак з обраного джерела. Реалізоване рішення забезпечує нормалізацію та мапінг неструктурованої інформації у графову модель знань за стандартом STIX 2.1, що підвищує ефективність проактивного реагування на кіберінциденти.

У цій роботі розглядається роль цифрової криміналістики мобільних систем при розслідуванні злочинів та інцидентів. Проаналізовано особливості даних систем, що впливають на процес отримання й аналізу артефактів, основні методи та засоби отримання даних та наведено приклади реальних застосувань цих методів для отримання даних про дії зловмисників. У результаті продемонстровано важливість глибшого вивчення мобільних систем теперішніми й майбутніми криміналістами.

Розглянуто проблему захисту даних обліку використання лісових ресурсів України, зумовлену вразливістю чинних централізованих реєстрів до фальсифікацій, несанкціонованої модифікації записів та корупційних схем. Запропоновано концепцію консорціумного блокчейн-реєстру, що поєднує криптографічну незмінність записів, децентралізоване підтвердження транзакцій та смарт-контракти для автоматизації дозвільних процедур у лісовому секторі. Розроблено тришарову архітектуру системи, мобільний додаток на Flutter для внесення первинних даних учасниками та розширення браузера для верифікації записів реєстру кінцевими користувачами. Виконано порівняльний аналіз централізованої та запропонованої блокчейн-архітектур за критеріями цілісності, прозорості та стійкості до виявлених кіберзагроз.

У роботі досліджується проблема автоматизації тріажу кіберінцидентів в операційних центрах безпеки (SOC) із застосуванням AI-агента на основі великих мовних моделей (LLM). Проаналізовано обмеження класичних rule-based SOAR-систем та явище alert fatigue. Запропоновано архітектуру AI-агента, що інтегрується з існуючою SOAR-платформою та здатний виконувати контекстуальну класифікацію, пріоритизацію та збагачення алертів з урахуванням історичних тікетів і організаційного контексту. Проведено порівняльний аналіз сучасних LLM-моделей та визначено систему метрик для оцінки якості роботи агента.

У роботі представлено систематичне порівняльне дослідження ефективності локально розгорнутих відкритих великих мовних моделей у задачі детекції бінарних вразливостей у виконуваних файлах формату ELF/x86-64. Експериментально оцінено 12 конфігурацій моделей із сімейств Qwen2.5-Coder, CodeLlama, Llama-3.1 та DeepSeek-Coder-V2 на підмножині Juliet Test Suite (71 тестовий випадок) для трьох класів вразливостей із CWE Top 25: переповнення стекового буфера (CWE-121), переповнення динамічного буфера (CWE-122) та використання після звільнення (CWE-416). Досліджено вплив кількості параметрів, рівня квантизації та архітектурного сімейства на якість детекції за метриками precision, recall, F1 та CWE accuracy. Виявлено суттєво нелінійну залежність ефективності від розміру моделі з провалом на 7B-конфігурації Qwen2.5-Coder та різким зростанням якості на 14B (F1 = 0,765), а також асиметричний розподіл ефективності між сімействами в розрізі окремих класів CWE. Конфігурація Qwen2.5-Coder-14B визначена як оптимальна для практичного застосування у задачах автоматизованого аналізу бінарного коду без залежності від хмарних сервісів.

У роботі досліджено сучасні підходи до оцінювання кіберстійкості критичної інфраструктури та визначено їх обмеження в умовах функціонування енергетичного сектору України. Зокрема, в контексті забезпечення кіберстійкості halychynskyi2023metrics. Запропоновано адаптований інструмент самооцінювання, що поєднує доменну структуру міжнародних фреймворків із формалізованою адитивною моделлю агрегування результатів. Особливістю підходу є диференціація опитувальника за групами стейкхолдерів і застосування механізму крос-верифікації відповідей. Розроблено програмний прототип, проведено апробацію на імітаційній моделі об’єкта енергетичної інфраструктури та отримано кількісну оцінку рівня кіберстійкості. Результати підтверджують доцільність використання запропонованого підходу для підтримки процесів управління кібербезпекою.

У роботі розглядається підхід до дослідження захищеності бездротових мереж стандарту WPA2, які, за даними публічних баз даних та результатами Wardriving-сканування міського середовища Києва Halchynskyi2024, є домінуючим протоколом безпеки. Пропонується практичне моделювання чотирьох класів атак: перехоплення 4-стороннього рукостискання (4-way handshake) з подальшим брутфорсом хешу, атаки Evil Twin, Deauthentication-флуду та KRACK Vanhoef2017. На основі отриманих результатів планується розробка правил виявлення на платформі Suricata suricata для зниження кількості хибнопозитивних спрацювань систем виявлення вторгнень.

Робота присвячена дослідженню вразливостей електроенергетичної інфраструктури та методів протидії кіберзагрозам в умовах переходу до мікромереж. Розглянуто структурні недоліки централізованих енергосистем, клас кіберзагроз, притаманних розподіленим мережам, зокрема атаки типу False Data Injection. Досліджено федеративне навчання як підхід до виявлення аномалій без централізованого збору чутливих операційних даних. Показано, що поєднання архітектури мікромереж з федеративним навчанням формує перспективну модель енергетичної інфраструктури, стійкої до фізичних та кіберзагроз.

У цій роботі запропоновано метод кількісного оцінювання кіберстійкості енергетичного об’єкта критичної інфраструктури. Розроблено та реалізовано імітаційну модель мережі енергетичного об’єкта в середовищі GNS3. Проведено серію симуляцій кібератак за допомогою платформи MITRE Caldera для трьох різних рівнів захищеності. На основі отриманих даних розроблено математичну модель на базі ланцюгів Маркова та алгоритм розрахунку інтегрального індикатора кіберстійкості.

У роботі розглянуто підхід до реконструкції кіберінциденту у Windows-середовищі засобами цифрової криміналістики та реагування на інциденти. Запропоновано DFIR-методику, що поєднує аналіз мережевого трафіку, журналів Windows і Sysmon, дискового образу, оперативної пам’яті та реєстрових артефактів. Для перевірки змодельовано лабораторний інцидент, у межах якого Windows 11-система завантажує підозрілий виконуваний файл із HTTP-ресурсу та встановлює зворотне підключення до вузла Kali Linux. Дані досліджено за допомогою Wireshark, Autopsy, Volatility 3, FTK Imager, Magnet RAM Capture та засобів журналювання Windows. Для оцінювання використано індикатори DEI та EQI. Результати показали, що кореляція різних груп доказів дає змогу відновити послідовність подій, підтвердити запуск файла та оцінити придатність доказового набору для криміналістичного звіту.

У роботі досліджено та порівняно чотири математичні моделі виявлення вразливостей ПЗ: Рескорли, AML, AME та Капура. Реалізований програмний застосунок підбирає параметри моделей методом нелінійної регресії та обчислює метрики точності на реальних CVE-даних за 2016–2025 роки для трьох типів вразливостей: XSS, SQL Injection та Buffer Overflow. Встановлено, що S-подібні моделі (AML та Капура) краще апроксимують накопичені криві виявлення, ніж експоненціальні, однак вибір моделі залежить від динаміки конкретного типу вразливостей.

У роботі виконано порівняння класичних моделей управління доступом DAC, MAC, RBAC та ABAC з погляду їх придатності до застосування в медичному закладі України. Для оцінювання використано сценарний підхід: визначено типові сценарії доступу до медичних даних і порівняно моделі за критеріями реалізованості, ризикованості та складності. За результатами оцінювання найвищий інтегральний бал отримала модель ABAC, що пояснюється її здатністю враховувати роль користувача, тип даних, мету доступу, клінічний контекст, згоду пацієнта та аварійні ситуації. Отримані результати можуть бути використані як основа для подальшого проєктування політик доступу в медичних інформаційних системах.

Industrial control systems in energy facilities are vulnerable to cyber-physical attacks. Such attacks can affect both digital control components and physical process variables. This work addresses attack detection in a turbine control system using the HAI 23.05 dataset. A multi-agent architecture is proposed for analyzing different attack types and signal groups. The agents focus on speed setpoint manipulation, controller output modification, trip protection parameter changes, and cross-process consistency violations. The architecture defines data transfer from the experimental stand to the analytical layer through SCADA/Historian, OPC-UA, and industrial Ethernet. The main result is the decomposition of anomaly detection into specialized agents, supported by attack-scenario analysis and a preliminary Isolation Forest baseline.

Роботу присвячено проєктуванню архітектури системи моніторингу мереж пристроїв Інтернету речей (IoT) для виявлення аномалій кібербезпеки. Практичним внеском роботи є архітектура гібридного двоетапного виявлення IoT-аномалій, у якій статистичний ML-модуль на основі алгоритму Isolation Forest виконує первинне виявлення відхилень, а аналітичний модуль на базі Z-score аналізу та кореляції поведінкових профілів здійснює класифікацію інциденту і формування пояснення для SOC-аналітика. Сформульовано модель загроз для IoT-мереж та визначено ключові індикатори несанкціонованого вторгнення на основі поведінкових профілів пристроїв. Розроблено схему конвеєра збору та обробки даних, що враховує специфіку мережевого трафіку Інтернету речей.

У процесі пошуку недекларованих можливостей у програмному забезпеченні постановка та перевірка гіпотез — систематичний збір доказів на користь або проти потенційно наявного недекларованого функціоналу — є найбільш часозатратним етапом аналітичного процесу. У цій статті пропонується гібридна модель аналізу, в якій велика мовна модель (LLM) виступає як автоматизований тестувальник гіпотез: аналітик формулює гіпотези вразливостей або їх ланцюжків природною мовою, а LLM-агент перетворює кожний із них на стратегію збору доказів, проводить аналіз програмного застосунку для збагачення контексту та, на основі гіпотези і розширеного контексту, спростовує гіпотезу, створює Proof of Concept, що підтверджує її, або мутує для подальшого дослідження. Представлений підхід формалізовано за допомогою LTS (Labelled Transition System), поведінкових предикатів та скінченного автомата. Представлена модель дозволяє одному аналітику паралельно підтримувати та перевіряти десятки гіпотез, щодо наявного недекларованого функціоналу — включно зі складними міждоменними ланцюжками вразливостей та місконфігурацій, що охоплюють не лише Андроїд-застосунок і простір користувача, а архітектуру мобільного програмного забезпечення, включно з IoT та веб-технологіями, що не стає обмежувальним фактором у дослідженні. Дана гібридна модель дозволяє ефективно виконувати задачі, для яких раніше потребувалися команди з багатьох інженерів.

Об’єм мережевого трафіку, постійна загроза атаки та постійний розвиток арсеналу нападників знижує ефективність традиційних методів виявлення аномального трафіку в мережі, таких як сигнатурний метод. Запропоновано підхід на базі машинного навчання без вчителя використовуючи алгоритм Isolation Forest і протестовано на датасеті UNSW-NB15. У результаті аналізу з 82332 подій виявлено 4117 аномалій, включаючи потенційно невідомі типи атак. Отримана система орієнтована на моніторинг корпоративних мереж і раннє виявлення кіберінцидентів.

Розглянуто підхід до автоматизованого визначення неявних атрибутів віртуального портрету цільової особи на основі аналізу текстових публікацій у Telegram-каналах засобами великих мовних моделей (LLM). Запропоновано структуру віртуального портрету, методику збору та аналізу даних, проведено апробацію на 7 публічних каналах із відомими власниками. Середній показник True Positive становить 92 % для GPT-4o та 93 % для Gemini 2.5 Flash.

This paper proposes a policy-driven model for backdoor detection on endpoints, in which signature-based scanning is combined with scan execution policies and secure rule-set updates. The practical implementation of the approach is oriented toward a prototype that includes an endpoint agent, a trusted local cache of signature sets, scanning profiles, and a YARA-compatible engine. A priority function is proposed that takes into account whether an object belongs to autorun locations, whether it has been modified recently, whether it is located in a privileged area, and whether it lacks a digital signature. Secure signature updates include verification of the signature, hash, and version number of the rule set. The result of the work is a structural diagram of the prototype, a fragment of a YARA rule, and an experimental evaluation scheme focused on comparing full and priority-based scanning.

Запропоновано метод оцінки захищеності застосунків з інтегрованими агентами на основі великих мовних моделей (ВММ). Метод включає формалізовану модель загроз із чотирирівневою поверхнею атаки, каталог тестових сценаріїв у п’яти категоріях adversarial атак та систему з чотирьох метрик для кількісного порівняння стійкості моделей. Проведено експериментальну верифікацію на 2000 тестових запусках для чотирьох конфігурацій open-source моделей (Llama 3.1, Ministral 3, Qwen 3 без та з reasoning). Загальний показник ASR варіюється від 6,2 % до 23,8 %, а увімкнення reasoning знижує його у 3,5 рази.

Розглянуто проблему несанкціонованого горизонтального переміщення зловмисників у корпоративних мережах, зокрема з використанням технік Kerberoasting, Pass-the-Hash та Pass-the-Ticket. Запропоновано формалізовану п’ятиетапну процедуру мінімізації ризику, що включає побудову графа атак, кількісну оцінку ризику за скоринговою моделлю та перевірку ефективності захисних заходів. Реалізацію процедури виконано в тестовому середовищі Active Directory із застосуванням спеціалізованих засобів моніторингу та аналізу подій безпеки. Отримані результати показали зменшення кількості критичних шляхів атаки та підвищення ефективності виявлення ознак компрометації.

The paper presents the practical validation of a scenario-based decision-support risk engine for semi-quantitative assessment of hybrid risks to critical services of a mobile operator. Hybrid risks are treated as scenarios in which cyber, physical, transport, power-related, operational, and organisational dependencies jointly affect service availability, integrity, or manageability. The proposed approach links structural scoring, expert assessment, control-aware residual-risk recalculation, heatmap analysis, disagreement analysis, and what-if modelling. The validation case includes 23 elements, 22 scenarios, 8 expert roles, 176 expert scores, and 25 controls. The results show that the prototype can prioritise critical scenarios, explain the origin of risk scores, identify expert-disagreement cases, and support residual-risk reduction decisions.

В даній роботі розглядаються ±1-послідовності та властивості елементарних многочленів порядку k, що їх задають для використання генерації псевдовипадкових послідовностей в криптографічних схемах.

В роботі досліджується проблема виявлення кібератак типу False Data Injection (FDI) на сучасні кіберфізичні системи (SCADA, IoT). Запропоновано удосконалену архітектуру виявлення аномалій, що поєднує ансамблеві моделі машинного навчання (Stacking Regressors: XGBoost та Random Forest) для прогнозування нормальної фізичної поведінки системи та метод Peaks-Over-Threshold (POT) з теорії екстремальних значень (EVT) для динамічного адаптивного визначення порогів тривоги. Завдяки багатосенсорному аналізу та розширеному часовому контексту, запропонований метод дозволяє ідентифікувати складні скоординовані атаки, які залишаються непомітними для традиційних одновимірних статистичних методів. Проведено тестування на еталонних індустріальних наборах даних BATADAL, WADI, HAI та Sherlock, що підтвердило вищу точність методу порівняно з класичними методами навчання без учителя.

У роботі запропоновано модифікацію моделі STRIDE шляхом доповнення стандартної методики коефіцієнтами стратегічної важливості об’єкта та людського фактора для оцінки кіберризиків підприємств критичної інфраструктури України в умовах гібридних загроз.

Розглянуто проблему забезпечення безпеки та керованості мультиагентних систем штучного інтелекту, що спираються на хмарні великі мовні моделі. Показано, що захист таких систем не може обмежуватися фільтрацією текстових запитів, оскільки агенти використовують пам’ять, викликають зовнішні інструменти та можуть виконувати дії з потенційно критичними наслідками. Метою роботи є розробка моделі архітектури проміжного шлюзу безпеки, який забезпечує контроль взаємодії між агентами та інструментами виконання. На основі аналізу існуючих рішень визначено ключові класи загроз і запропоновано багатошарову модель шлюзу, що поєднує верифікацію ідентичності агента, обмеження частоти викликів, рольовий контроль доступу, перевірку параметрів запиту, контроль вихідних потоків даних, узгодження критичних дій та журналювання. Для демонстрації практичної реалізовності підходу розроблено прототип системи. Запропонована модель архітектури може бути використана як інтегруючий компонент захисту мультиагентних LLM-систем, що забезпечує централізований контроль дій агентів, обмеження їхніх повноважень і простежуваність рішень.

‘ Досліджено методи кількісного оцінювання часу компрометації вузлів промислових систем керування (ICS). Проаналізовано недоліки існуючих моделей — TTC та TTC_ ICS— та запропоновано модель TTC_ AG, яка враховує поля Attack Vector та Privileges Required вектора CVSS v3 на двох рівнях аналізу: окремого вузла та шляху графа атак відповідно. Верифікацію виконано на реальних даних датасету RITICS для IT-мережі енергооб’єкта. Показано, що TTC_ ICSпереоцінює захисний час на 43,5–50,4 % для шляхів атак, де зловмисник накопичує привілеї при боковому переміщенні мережею. ‘

У статті досліджується задача раннього виявлення девіацій у внутрішніх представленнях моделей Mamba для прогнозування часових рядів. Для аналізу латентного простору використано розріджувальний автокодувальник, навчений на прихованих активаціях стабільної моделі. Проведено порівняння стабільної та деградованої внаслідок оптимізації моделей Mamba з різними динаміками навчання. Дослідження виконано для декількох рівнів внутрішніх представлень моделі: block₀, block_last та final_encoder. Отримані результати показують, що деградаційні патерни виникають уже на ранніх префіксах послідовності. Для шару block₀ понад 98% максимальної девіації спостерігається вже на перших 10% токенів. Також показано, що латентні представлення, отримані за допомогою розріджувального автокодувальника, містять інформацію про деградацію прогнозування та в окремих випадках перевершують сирі активації моделі при оцінюванні помилки прогнозування. Додатково встановлено, що нелінійні моделі ефективніше виявляють зв’язок між латентними представленнями та помилкою прогнозування порівняно з лінійними методами. Результати дослідження демонструють перспективність використання розріджувальних автокодувальників для аналізу внутрішніх станів моделей простору станів і раннього виявлення деградаційних процесів у задачах часових рядів. Крім того, результати свідчать про потенційну практичну цінність підходу, зокрема можливість виявлення деградації моделі до завершення повної обробки послідовності, що відкриває перспективи для зменшення обчислювальних витрат у системах прогнозування.

Робота містить порівняльний аналіз методів знаходження наближених розв’язків теплоенергетичних задач на прикладі муфельних печей. Подібні задачі передбачають створення математичних моделей оптимізаційного типу, в основі яких лежить рівняння тепломасоперенесення. Розглянута у роботі задача належить до класу обернених задач. Суть даної задачі полягає у знаходженні оптимальних температур внутрішніх точкових нагрівачів муфельної промислової печі, яка працює на електричній основі.

У роботі досліджено задачу оптимізації процесу міркування у малих візуально-мовних моделях. Як базову модель використано SmolVLM-Instruct-2.2B, а експериментальні конфігурації побудовано на поєднанні керованого донавчання, низькорангової адаптації візуального кодувальника та GRPO-післятренування. Показано, що для компактної візуально-мовної моделі пряме перенесення рецептів, успішних для великих моделей міркування, не гарантує покращення загальної якості: жорстке форматування міркування спричиняє кругову аргументацію, а GRPO на вузьких математичних або геометричних наборах переважно посилює доменну спеціалізацію. Найстабільнішою виявилася конфігурація керованого донавчання на широкому мультимодальному наборі з ланцюгами міркування без спеціальних тегів міркування.

У статті розглянуто проблему помилок та браку під час 3D-друку методом пошарового наплавлення філаменту. Близько 30% друків мають помилки, тоді як у технології лиття пластику під тиском — лише 7%. Така велика частка помилок особливо критична у серійному виробництві деталей. Для зменшення витрат на продовження друку вже забракованих помилкою деталей застосовують методи виявлення помилок. У статті для сучасних методів виявлення помилок наведено класифікацію та проведено їх порівняння за областю та вимогами застосування, а також за помилками, які можуть бути виявлені цими методами. Обґрунтовано необхідність одночасного використання методів на основі датчиків та на основі комп’ютерного зору. Окреслено напрямки подальших досліджень.

Semantic segmentation of parking lots from satellite imagery typically requires manually annotated training data. We test whether community-mapped OpenStreetMap (OSM) polygons can replace manual labels as free training data. Using 3,019 parking lots we train a U-Net on OSM-derived masks and reach a validation IoU of 0.7886 without any boundary correction. The result shows that raw OSM parking polygons, even with their geometric simplification and noise, are accurate enough to supervise a working segmentation model.

Автоматичне розпізнавання жестової мови на основі штучного інтелекту є актуальною проблемою. Для підвищення точності таких систем доцільне використання додаткових ознак, зокрема конфігурацій рук. У роботі представлено нейронну мережу прямого поширення на основі повнозв’язних шарів для ідентифікації конфігурацій української жестової мови (УЖМ) у відеопотоці. Запропоновано додавати до вхідних даних математичні показники, що обчислюються на основі координат ключових точок, отриманих системою захоплення пози MediaPipe. Для навчання моделей зібрано відео ізольованих жестів УЖМ з Інтернету вебскрепінгом, частину відео знято самостійно на камеру. Експерименти підтвердили високу точність ідентифікації конфігурацій. Нові ознаки суттєво підвищували узагальнювальну здатність нейронних мереж порівняно з моделями, що використовували лише координати ключових точок. Розроблена система може слугувати компонентом для побудови комплексних архітектур розпізнавання жестового мовлення.

У роботі представлено математичну модель оптимального розподілу енергоспоживання в локальній енергосистемі, що інтегрує традиційні джерела живлення, відновлювані джерела енергії, системи накопичення енергії та споживачів з різними типами навантажень. Модель сформульовано як задачу оптимізації з цільовою функцією мінімізації сукупних витрат на виробництво, зберігання та імпорт/експорт електроенергії. Система обмежень враховує баланс потужності, технічні характеристики генеруючого обладнання, динаміку зміни стану заряду акумуляторних батарей, обмеження на швидкість зміни потужності генераторів, а також пропускну здатність мережі. Для розв’язання задачі запропоновано комбінований підхід, що включає методи лінійного програмування та метаевристичні алгоритми, такі як метод рою частинок, диференціальну еволюцію. Проведено моделювання з використанням даних, які демонструють ефективність запропонованої моделі для зниження експлуатаційних витрат, підвищення частки ВДЕ в енергобалансі та забезпечення стабільності роботи локальної енергосистеми.

Статтю присвячено чисельному оцінюванню ефективності двох моделей даних, що застосовуються в аналітичних системах управління даними: «зірка» та «сніжинка». Представлено результати проєктування цих моделей із детальним описом їхньої структури, включаючи виміри, факти та значення. Для досягнення мети дослідження виконано такі завдання: проєктування моделей даних у межах вибраної предметної області; їхнє розгортання у вигляді OLAP-гіперкуба; реалізація основних аналітичних операцій багатовимірного аналізу даних із фіксацією швидкодії; проведення порівняльного аналізу отриманих результатів і формулювання висновків щодо ефективності кожної моделі. Для проведення чисельного дослідження використовувався масив результатів складання Національного мультипредметного тесту України за 2022—2024 роки, оскільки ці дані мають багатовимірну природу, поєднуючи атрибути з різних незалежних сутностей предметної області. Для чисельного оцінювання застосовувалися такі метрики: швидкодія виконання запитів, надмірність даних та ефективність використання пам’яті. В роботі оцінено швидкодію виконання базових аналітичних операцій — зрізу, створення підкубу, агрегації, деталізації, та обертання — шляхом автоматизованого вимірювання часу обробки запитів у середовищі SQL Server Profiler. Для кожної операції надано результати тестування та приклади трьох виконаних запитів. Аналіз даних щодо швидкодії моделей показав, що операція зрізу виконувалася на 2,86% повільніше на моделі «сніжинка», тоді як створення підкубів і обертання — на 37% та 16,37% відповідно. Найбільша різниця у швидкодії у 70,47% зафіксована для операції деталізації. Єдина операція, де модель «сніжинка» переважала за швидкодією, — агрегація (2,39% швидше), що пояснюється її нормалізованою структурою та меншою надмірністю даних. Отримані результати представлено у вигляді гістограм. Надмірність даних визначалася за метрикою Data Storage Overhead. Попри збільшення кількості таблиць у 1,83 рази, модель «сніжинка» містила лише на 0,5% більше записів завдяки її нормалізованій структурі. Водночас значення DSO для моделі «зірка» склала 33%, що пояснюється значним дублюванням даних у ненормалізованих таблицях вимірів.

У роботі досліджується задача розпізнавання жестів за сигналами високощільної поверхневої електроміографії для керування біонічним протезом руки. Запропоновано універсальний підхід до побудови рандомізованого групового нелінійного подання ознак, у якому вхідний вектор часових ознак випадково перемішується, розбивається на групи, обробляється окремими нелінійними перетвореннями для кожної групи та об’єднується в єдине ознакове подання для подальшої класифікації. Така схема не прив’язана до конкретної архітектури та може бути застосована як до класичних методів машинного навчання, так і до нейронних моделей. Мотивацією для підходу стали експерименти зі згортковими моделями та аналіз просторової структури сигналів, які показали, що точне фізичне розташування електродів не завжди є оптимальним для класифікації часових ознак. Експерименти з різними типами моделей, зокрема методом опорних векторів, лінійним дискримінантним аналізом, згортковими моделями та градієнтним бустингом, показали, що запропоноване подання може підвищувати якість або стабільність розпізнавання жестів порівняно з базовим векторним поданням та поданням у вигляді фізичної електродної карти.

У роботі реалізовано багаторівневий метод Монте-Карло (MLMC) для аналізу нелінійної динаміки осцилятора Дуффінга під дією стохастичних збурень. Застосування ієрархічного підходу у поєднанні зі схемою Мільштейна та технікою латинського гіперкуба дозволило суттєво знизити обчислювальні витрати при збереженні високої точності. Отримані результати виявили ефекти стохастичного резонансу та розмиття інваріантної міри, що є критичним для прогнозування надійності нелінійних систем та аналізу фазових переходів у конденсованих середовищах.

Представлена методика оцінювання щільності надземної біомаси (AGBD) лісів України на основі даних лідарної місії GEDI L4A, мультиспектральних знімків Sentinel-2 та радарних даних Sentinel-1 з використанням алгоритму Random Forest. Порівнюються два підходи до формування ознак: прямі спектральні та радарні предиктори (S1S2) і латентні вектори представлень на основі супутникових ембедингів Google (EMB). Підхід EMB показує значно вищу точність: R²=0,71 проти R²=0,52 для S1S2 на загальній вибірці та R²=0,53 проти R²=0,20 на лісовій підвибірці. За отриманими моделями побудовано карти AGBD лісів України з просторовим розрізненням 10 м за 2020 — 2025 рр.

У роботі розглядається задача моделювання та оптимізації маршрутизації запитів у гібридній інформаційній системі, що працює зі структурованими медійними даними та текстовою документацією. Особливістю таких систем є необхідність вибору оптимального джерела обробки запиту користувача залежно від його змісту та контексту. Запропоновано підхід до побудови інтелектуального агента, який здійснює маршрутизацію запитів між різними джерелами інформації: базою даних, документацією та комбінованим режимом обробки. Для реалізації агента використано гібридний підхід, що поєднує методи машинного навчання та евристичні правила. Зокрема, для класифікації запитів застосовано модель на основі TF-IDF представлення тексту у поєднанні з лінійними алгоритмами класифікації. Проведено експериментальне дослідження, яке показало високу точність маршрутизації запитів та перевагу підходів машинного навчання над базовими rule-based методами. Отримані результати підтверджують ефективність запропонованого підходу для побудови інтелектуальних систем обробки запитів у гібридних інформаційних середовищах.

‘ У роботі розглянуто задачу оцінювання середньої висоти дерев за супутниковими даними Sentinel-2 та Sentinel-1 на основі відкритого набору даних Wald5Dplus. Підготовлено відтворювані вибірки для патчів 32 32 і 64 64, сформовано профілі ознак s2 та s2s1 і виконано порівняння моделей машинного та глибинного навчання за метриками MAE, RMSE і R². Показано, що більший просторовий контекст і додавання радарних ознак Sentinel-1 є доцільними для окремих режимів, зокрема для профілю s2s1 у розмірі 64 64. ‘

У роботі розглядається задача математичного моделювання ризику повеней у гібридній системі підтримки прийняття рішень, що інтегрує супутникові дані, методи машинного навчання та великі мовні моделі. Система приймає запити природною мовою про міста або регіони та автоматично визначає географічні координати без участі користувача. Запропоновано агентну архітектуру на основі LangGraph, яка здійснює маршрутизацію між модулями отримання супутникових даних, класифікації ризику повені та оцінки площі затоплення у чотирьох режимах: поточний ризик, аналіз ретроспективних подій, сезонний прогноз та порівняння регіонів. Гіперпараметри моделей підбирались за допомогою перехресної перевірки з перебором значень. Проведено порівняльне дослідження семи класифікаторів на глобальному датасеті з 2122 гідрологічних подій у шести регіонах світу. Найкращий результат за F1-мірою для класифікації ризику показав Random Forest (F1 = 0.726 на глобальному тесті), для класифікації масштабу затоплення — Gradient Boosting (середнє F1 по регіонах ≈0.50).

Ця стаття описує використання Spatial Pyramid Pooling та трьох способів тренування модифікованих згорткових моделей для класифікації рентгенограм легень.

Робота присвячена проблемі областей низької щільності (порожнин) у латентному просторі варіаційних автоенкодерів (VAE). Запропоновано метод спільного навчання VAE та агента навчання з підкріпленням на основі алгоритму Proximal Policy Optimisation (PPO), який динамічно зміщує апріорний розподіл під час навчання. Агент спостерігає статистику латентного простору та керується багатокомпонентним сигналом винагороди, що балансує покриття, рівномірність, якість реконструкції та регуляризацію. Експерименти на MNIST, Fashion-MNIST та EMNIST демонструють покращення Fréchet Inception Distance на 1,9–2,6% у режимі помірного колапсу апостеріорного розподілу, а також найкраще покриття міноритарних класів на незбалансованих наборах даних порівняно з базовими методами.

У роботі розглянуто задачу короткострокового прогнозування генерації сонячної електроенергії на горизонті 3 години за умов неповноти даних. Практична складність задачі полягає у поєднанні залежності генерації від метеорологічних чинників, добової та сезонної структури ряду, а також можливих пропусків у телеметрії. Запропоновано експериментальний конвеєр, який включає Kalman/state-space імпутацію, побудову часових і погодних ознак, хронологічне розбиття даних та порівняння класичних, нейромережевих і гібридних моделей. Експерименти виконано на погодинному наборі даних реальної сонячної електростанції, що містить 41603 спостереження за майже 5 років. Через безпекові обмеження вихідні дані не публікуються; у матеріалах наведено лише узагальнену структуру, протокол експериментів і числові результати. Найкращий результат серед основних моделей отримано для ExtraTrees після підбору гіперпараметрів: test RMSE =22580.56, test R²=0.9109. Додатково перевірено SOTA-inspired гібридні підходи з TCN та TimeXer-like компонентами.

У роботі розглядаються чисельні методи розв’язання системи рівнянь мілкої води, яка описує поширення довгих поверхневих гравітаційних хвиль, зокрема хвиль цунамі. Наведено виведення системи з рівнянь Нав’є-Стокса для нестисливої рідини в гідростатичному наближенні. Отримано двовимірну систему нелінійних диференціальних рівнянь у частинних похідних, записану в консервативній формі, що складається з рівняння нерозривності (закон збереження маси) та двох рівнянь збереження імпульсу. Для чисельного розв’язання системи застосовано дві явні скінченно-різницеві схеми: схему Лакса-Фрідріхса першого порядку точності та схему Мак-Кормака другого порядку точності. Наведено дискретизований вигляд обох методів на рівномірній просторово-часовій сітці. Сформульовано умову стійкості Куранта-Фрідріхса-Леві, яка накладає обмеження на вибір кроку за часом. Проаналізовано переваги та недоліки кожної зі схем: схема Лакса-Фрідріхса характеризується доброю стійкістю, але значною числовою в’язкістю, тоді як схема Мак-Кормака забезпечує вищу точність, однак може бути чутливою до розривних розв’язків. Розробка та аналіз різницевих схем є критичним етапом для подальшого застосування моделі в задачах прогнозування параметрів цунамі.

Робота присвячена дослідженню стійкості українського блокового шифру Калина (ДСТУ 7624:2014) до диференційно-нейронного криптоаналізу. Реалізовано та порівняно дві архітектури нейронних розрізнювачів (ResNet та Inception). Проведено серію експериментів для розмірів блоку 128, 256, 512 біт у двох режимах: класичний блоковий шифр Калина з round-reduced та Калина з round-reduced варіант без початкового додавання раундового ключа (замінено XOR-різницею). Pipeline нейромережі валідовано на блоковому шифрі AES шляхом відтворення опублікованих результатів Zhang et al. 2024. Сформульовано теоретичну верхню межу диференціальної ймовірності за wide-trail strategy. На більшості конфігурацій точність розрізнення не перевищує 0.5, що відповідає теоретичним очікуванням. Виявлено єдину специфічну конфігурацію (Калина-512/512, два суміжні байти стовпця 0 шифротексту, 2 раунди), на якій точність становить 0.968.

У даній роботі досліджуються диференціальні ймовірності функції модульного множення на 3. Ця функція використовується, зокрема, у псевдовипадковій перестановці геш-функції Shabal. Одержано аналітичні умови існування вхідних значень, для яких виконується умова диференціальної ймовірності, та алгоритм обчислення ймовірності проходження диференціальної пари через функцію для довільних різниць 𝛼 та 𝛽. Обчислення результату відбувається ефективно, за O(n) операцій, та потребує не більше ніж одного паралельного обходу векторів 𝛼 та 𝛽.

Дана стаття присвячена розгляду методів та моделей побудови систем off-chain обчислень з on-chain верифікацією. Основну увагу приділено мережі Біткоін, яка, на відміну від інших блокчейнів, має обмежену мову скриптів. Основним об’єктом дослідження є протоколи типу BitVM, які і дозволяють виконувати довільні обчислення. Проаналізовано еволюцію даного протоколу на прикладі основної лінії протоколів BitVM, та певні покращення від зацікавлених компаній. Це, наприклад Alpen Labs, GoatNetwork, Babylon Labs, Citrea, тощо.

У роботі досліджуються проріджені суми незалежних однаково розподілених випадкових величин, множина індексів яких є підмножиною множини натуральних чисел. Встановлено асимптотичну еквівалентність повної та прорідженої сум у просторі L². Отримано умови збіжності нормованих проріджених сум до нормального розподілу. Доведено нерівність Беррі–Ессена, що визначає оцінку швидкості збіжності проріджених сум до нормального розподілу. Наведено чисельні ілюстрації отриманих результатів.

У статті розглянуто складні обчислювальні задачі на решітках, а саме uSVP, BDD, LWE та SIS, що відіграють важливу роль у сучасній постквантовій криптографії. Метою роботи є побудова параметризованих формулювань цих задач, що належать до класу складності FPT, тобто мають поліноміальний алгоритм розв’язку для фіксованих величин їхніх параметрів. Для досягнення цієї мети побудовано зведення обраних задач на решітках до задачі обмеженого цілочисельного квадратичного програмування BIQP. Далі застосовано відомий результат про складність BIQP із параметризацією на основі деревної ширини графа суміжності змінних, а відповідні параметри переформульовано у термінах вихідних задач на решітках. У результаті доведено, що задачі uSVP, BDD, LWE та SIS належать до класу FPT для запропонованих параметризацій. Це дозволяє виокремити нові структурні властивості задач, що відповідають за їх складність, а також сформулювати нові класи ефективно розв’язних часткових випадків цих задач. Зокрема це може бути застосовано для криптоаналізу сучасних постквантових криптосистем.

У роботі виконано дослідження постквантового механізму інкапсуляції ключа AJPS-KEM₁ в контексті його перенесення з класу чисел Мерсенна на клас узагальнених чисел Мерсенна як модуля. Виконано адаптацію криптопримітиву AJPS-KEM₁ для арифметики за новим модулем та побудовано функцію Solve, за допомогою якої здійснюється декапсуляція ключа. Результати дослідження підтверджують можливість збільшення варіативності параметрів за рахунок застосування арифметики за модулем узагальненого числа Мерсенна у криптопримітиві.

У даній роботі розглянуто концепцію побудови хеш-функцій які використовуються в алгоритмах консенсусу блокчейн, стійких до ASIC-атак. Ключовими об’єктами дослідження стали функції хешування, побудовані за принципом Dagger-Hashimoto. Визначено загальні принципи побудови алгоритмів такого типу та побудовано математичну модель роботи хеш-функції verthash. Проведено порівняльний аналіз безпеки алгоритмів типу Dagger-Hashimoto, стійких до атак з застосуванням ASIC-схем.

У даній роботі досліджується проведення диференціальних атак збоїв (DFA) на байт-орієнтовані шифри типу SAFER та аналізуються рівняння, розв’язок яких дозволяє суттєво зменшити кількість кандидатів у байти ключа, які залишаться внаслідок застосування атаки. Показано варіації рівнянь для SAFER-подібних шифрів. Наведено оцінки середньої кількості розв’язків для S-блоків деяких популярних шифрів, які використовують операції додавання за модулем 2 (виключне АБО) та байтового додавання.

В даній роботі досліджується можливість побудови S-блоків, стійких до диференціального криптоаналізу на основі альтернативних операцій. Можливість проведення цієї атаки блокових шифрів була досліджена у ct1, а потім у ct2 було експериментально знайдено параметри стійкості S-блоків шифрів AES, «Калина» та «Кузнєчік» до модифікованої атаки. В даній роботі було запропоновано метод покращення диференціальних властивостей S-блоків.

У даній роботі розглядається проблема побудови стійких нечітких екстракторів для біометричних систем. Проведено та проаналізовано експерименти щодо впливу методів зменшення розмірностей у поєднанні з різними схемами квантування на геометрію простору ознак. Також розглядаються основні підходи до побудови багатофакторних нечітких екстракторів. Отримані результати дозволяють оцінити та адаптувати компроміс між завадостійкістю і криптографічною стійкістю системи та можуть бути використані при побудові біометричних криптосистем на основі нечітких екстракторів.

У цій роботі досліджується задача GMLHRSP, що є модифікацією постквантової задачі MLHRSP із застосуванням арифметики за модулем узагальненого числа Мерсенна. Побудовано модифікацію атаки Чжена-Яна на основі алгоритму редукції решіток LLL для задачі GMLHRSP. Показано, що перехід до арифметики за модулем узагальненого числа Мерсенна не усуває вразливості задачі до такого типу атак, зберігаючи необхідні обмеження на параметри задачі.